О Спасе. Теория

Дещо поряд. Фізичне пояснення.

Прикладом того, що ж там «поряд», суто у фізичному розумінні може бути таке. Один дід навчав як рубати шашкою, аби свистіло. І ще один також цьому навчав.
Другий з них казав про суто фізичні речі, а саме, як тримати кисть так, що лезо відразу стає у необхідну позицію. Й свист є, навіть коли швидкість руху шашки мала.
А ось перший… перший розповідав про так звану «спругу». І ота спруга, вже як раз із тих речей, що поряд.
Тобто, якщо витягти руку із шашкою або шаблею  догори, витягнутись самому від кінчика шашки до великого пальця ноги або кінцевої точки, де нога торкається землі, в одну лінію. Й при цьому, відчути деяку гумову нитку  або щось на кшалт тоненької пружинки, що поєднує зазначені крайні точки. А після того потрібно скорочувати не м’язи, а цю нитку-пружинку-спругу, і тоді удар  буде дуже потужний-швидкий-важкий, а по-друге, буде свистіти. Задля точності, треба сказати, що як не зробиш пораду другого діда про кисть, то свистіти не буде все одно.

Але головне зараз не це .

Головне – сила удару, за допомогою уявного явища.

Головне зараз те, що поряд - спруга. Де вона? В тілі? Пружинка? Та ви жартуєте. Може там ще й термоядерний реактор є? Було б добре, але нема. Як і пружинки, спруги й нитки, нема й ніц не поробиш. Але це уявне утворення, цей образ, що ми наклали на тіло, а якщо більш точно – в середину тіла, у цьому випадку, допомагає вірно зробити  потрібний нам рух.

При цьому ми маємо ще один ефект - нам не потрібно пояснювати що таке «удар з відтягом», або ж відтяг. Тому що при виконанні усіх умов використання спруги, відтяг виконується автоматично. Крім того спруга може працювати й зворотньому напрямку.

Це суто фізичний приклад розуміння та використання явищ типу «поряд», у даному випадку у рукопаші та герці.