Якось читав, що якісь клітини імунної системи виділяють навіть не перекис водню, а гіпохлорит натрію (відбілювач "Білизна", "хлорка").
А ще є такий простий шкільний дослід з перекисом водню: взяти шматочок якогось сирого овоча (наприклад, картоплі), фрукта або навіть м’яса і до нього додати трохи розчину перекису водню -- шипить; якщо замість сирих брати варені продукти -- здається, не повинно шипіти.
Зміст у тому, що в рослинних і тваринних клітинах є ферменти, які розкладають перекис водню на воду і кисень; в термічно ж оброблених продуктах більшість ферментів деактивується.
При випиванні розчину перекису водню -- в шлунково-кишковому тракті (ШКТ), очевидно, він довго не протримається і в кров не всмокчеться, а натомість швидко розкладеться на кисень і воду. Так як цей розпад відбувається достатньо бурхливо, і атомарний кисень є достатньо активним, то може виявлятися якась місцево-подразнювальна дія. Також цей кисень може трохи не сподобатися анаеробним мешканцям ШКТ (тим, які не потребують кисню і його не люблять: паразитичні черви, певні бактерії та інші мікроби)
